Сепсис залишається одним із найскладніших і найнебезпечніших станів у практиці анестезіолога та лікаря інтенсивної терапії. У таких пацієнтів рішення щодо початку антибіотикотерапії, рідинної ресусцитації, вазопресорної підтримки та контролю джерела інфекції часто потрібно приймати протягом перших хвилин і годин.
Саме тому особливого значення набуває доступ до сучасних рекомендацій українською мовою. Тепер доступні український переклад міжнародних настанов Surviving Sepsis Campaign 2026 та окрема українська інфографіка, присвячена визначенню оптимального часу початку антимікробної терапії у дорослих.
Surviving Sepsis Campaign 2026: великий документ про весь шлях пацієнта
Surviving Sepsis Campaign 2026 — це спільні міжнародні настанови Society of Critical Care Medicine та European Society of Intensive Care Medicine, присвячені веденню дорослих пацієнтів із сепсисом та септичним шоком. Українська версія охоплює 129 тверджень і рекомендацій, що стосуються практично всіх ключових етапів ведення пацієнта: від раннього розпізнавання сепсису до відновлення після виписування зі стаціонару.
Настанова структурована навколо кількох великих клінічних напрямів:
- скринінг і раннє ведення;
- діагностика та оцінювання сепсису;
- антимікробна терапія;
- контроль джерела інфекції;
- гемодинамічна підтримка;
- респіраторна підтримка;
- допоміжна та додаткова терапія;
- ниркова замісна терапія;
- профілактика ускладнень;
- визначення цілей лікування;
- переходи між етапами допомоги;
- довгострокові наслідки сепсису та відновлення пацієнта.
- нутритивна підтримка;
Особливістю версії 2026 року є не лише оновлення окремих рекомендацій, а й спроба зробити ведення сепсису більш диференційованим та індивідуалізованим.
Сепсис — це клінічний діагноз
Одне з принципових положень настанов: сепсис не слід встановлювати або виключати на підставі одного біомаркера чи діагностичного тесту. Клінічне оцінювання пацієнта залишається центральним елементом діагностики.
У версії SSC 2026 також використовується нова чотириступенева система оцінювання ймовірності сепсису:
- → Достовірний сепсис — сепсис підтверджений анамнезом, клінічним обстеженням і діагностичними дослідженнями, альтернативний діагноз дуже малоймовірний.
- → Високоймовірний сепсис — сепсис є найімовірнішим діагнозом, хоча альтернативна причина теоретично можлива.
- → Можливий сепсис — інфекція може бути причиною стану, але альтернативний діагноз також залишається ймовірним.
- → Малоймовірний сепсис — клінічна картина більше відповідає іншому діагнозу.
Саме ця стратифікація стала основою для одного з найважливіших практичних питань — коли саме необхідно починати антимікробну терапію.
Антибіотики при сепсисі: не лише «якомога швидше»
Окрема українська інфографіка Surviving Sepsis Campaign 2026 присвячена рамці визначення часу антибіотикотерапії у дорослих. Її головна ідея полягає в тому, що час початку лікування має залежати не лише від факту підозри на сепсис, а й від ймовірності інфекції та наявності шоку.
Якщо присутній септичний шок
За можливого, високоймовірного або достовірного сепсису із шоком антимікробну терапію слід розпочинати негайно, оптимально протягом 1 години від розпізнавання.
Якщо шоку немає, але сепсис достовірний або високоймовірний
Антимікробні препарати також слід вводити негайно, оптимально протягом 1 години від розпізнавання.
Якщо сепсис лише можливий і шоку немає
У цій ситуації настанова пропонує провести швидке оцінювання інфекційних і неінфекційних причин гострого захворювання. Якщо після цього занепокоєння щодо інфекції зберігається, антимікробну терапію слід розпочати протягом 3 годин від моменту первинної підозри на сепсис.
Швидке оцінювання включає анамнез, клінічне обстеження, пошук інфекційних та неінфекційних причин стану, а також негайне лікування гострих станів, які можуть імітувати сепсис. За можливості цей процес слід завершити протягом 3 годин.
Таким чином, сучасний підхід до антибіотикотерапії при сепсисі поєднує дві надзвичайно важливі цілі: не допустити небезпечної затримки лікування у пацієнта з високою ймовірністю сепсису або шоком і водночас уникнути необґрунтованого застосування антибіотиків у пацієнтів, у яких інфекція не є найімовірнішою причиною критичного стану.
Посіви, прокальцитонін і контроль джерела інфекції
У пацієнтів із можливим, високоймовірним або достовірним сепсисом чи септичним шоком рекомендовано брати посіви крові якомога раніше й, в ідеалі, до початку антимікробної терапії.
Водночас рішення про початок антибіотикотерапії не повинно залежати від прокальцитоніну. Для пацієнтів із можливим або високоймовірним сепсисом чи септичним шоком рекомендація пропонує покладатися на клінічне оцінювання, а не використовувати прокальцитонін як додатковий інструмент для вирішення питання про старт лікування.
Не менш важливим залишається контроль джерела інфекції. Пацієнта із сепсисом або септичним шоком необхідно швидко оцінити щодо анатомічного джерела, яке потребує невідкладного втручання. Якщо таке джерело визначене, настанова пропонує ранній контроль — в ідеалі протягом 6 годин від встановлення відповідного діагнозу.
Сучасна антибіотикотерапія: від старту до деескалації
Настанова 2026 року приділяє значну увагу не лише швидкому початку лікування, а й подальшій оптимізації антимікробної терапії.
Серед важливих положень:
- емпіричне покриття збудників із множинною антимікробною резистентністю має залежати від індивідуального ризику такого збудника;
- за низького ризику не рекомендується рутинно розширювати спектр терапії;
- емпірична протигрибкова терапія не повинна застосовуватися рутинно, але може розглядатися індивідуально у пацієнтів із відповідними факторами ризику;
- анаеробне покриття також має визначатися клінічною ситуацією та ймовірним джерелом інфекції.
Окремо підкреслюється рекомендація щодо подовженої інфузії β-лактамних антибіотиків для підтримувальної терапії після початкової навантажувальної дози, а також можливість індивідуального застосування терапевтичного лікарського моніторингу.
Після отримання мікробіологічних результатів важливим компонентом лікування стає деескалація. Якщо підтверджено збудника та доступний профіль чутливості, SSC 2026 рекомендує деескалацію антимікробної терапії. Крім того, клініцисти повинні постійно переоцінювати пацієнта і припиняти емпіричну терапію, якщо інфекційна причина не підтверджується і більш імовірним стає альтернативний діагноз.
За адекватного контролю джерела інфекції настанова також пропонує віддавати перевагу коротшій, а не довшій тривалості антимікробної терапії. Якщо оптимальна тривалість залишається невизначеною, для рішення про її припинення може використовуватися поєднання прокальцитоніну та клінічного оцінювання.
Гемодинаміка: від рідини до вазопресорів
Сепсис і септичний шок є невідкладними станами, тому лікування та ресусцитацію необхідно починати негайно. У пацієнтів із сепсис-індукованою гіпоперфузією або септичним шоком SSC 2026 пропонує вводити щонайменше 30 мл/кг внутрішньовенного кристалоїдного розчину протягом перших 3 годин, водночас наголошуючи на необхідності індивідуалізації обсягу та постійного повторного оцінювання пацієнта.
Для первинної ресусцитації рекомендовано застосовувати кристалоїдні розчини, а серед них настанова пропонує перевагу збалансованим кристалоїдам над 0,9 % розчином натрію хлориду, за винятком окремих клінічних ситуацій.
Подальша інфузійна терапія не повинна перетворюватися на автоматичне введення рідини «до нормалізації всіх показників». Після початкового болюсу необхідні часте повторне оцінювання, контроль перфузії та індивідуалізація подальшої стратегії. Для оцінювання відповіді на ресусцитацію можуть використовуватися динамічні показники, серійні вимірювання лактату та час капілярного наповнення як додаток до інших показників перфузії.
Вазопресорна підтримка
Норадреналін зберігає позицію препарату першої лінії при септичному шоку.
За потреби ескалації терапії на зростаючих дозах норадреналіну пропонується додавати вазопресин. Якщо адекватного рівня середнього артеріального тиску не вдається досягти попри норадреналін і вазопресин, може бути доданий адреналін.
Ці рекомендації ще раз демонструють важливу зміну сучасного мислення про септичний шок: ресусцитація не обмежується певним обсягом рідини, а потребує постійної переоцінки гемодинаміки, перфузії та реакції конкретного пацієнта на лікування.
Після гострої ресусцитації: увага до перевантаження рідиною
Одним із нових аспектів SSC 2026 є рекомендація розглядати активне виведення рідини після завершення фази гострої ресусцитації у пацієнтів із септичним шоком.
Йдеться про застосування діуретиків, а в разі їх недостатньої ефективності — про ультрафільтрацію або екстракорпоральне виведення рідини. Рішення має враховувати кардіореспіраторну функцію, потребу у вазопресорах, клінічний перебіг, набряки, масу тіла та баланс рідини.
Допоміжна терапія: що не варто застосовувати рутинно
У нових настановах значна увага приділена втручанням, які тривалий час активно обговорювалися в інтенсивній терапії.
Зокрема, SSC 2026 пропонує не застосовувати рутинно:
- внутрішньовенний вітамін C;
- внутрішньовенні імуноглобуліни;
- методики очищення крові, зокрема гемоперфузію, високодозову гемофільтрацію та плазмообмін;
- гемоперфузію з поліміксином B;
- терапію вітаміном D для лікування сепсису.
У пацієнтів із ризиком шлунково-кишкової кровотечі пропонується застосовувати профілактику стресових виразок інгібіторами протонної помпи. Натомість пробіотики при сепсисі або септичному шоку застосовувати не пропонується.
Не лише перші години: харчування, трансфузії та відновлення
Сучасне ведення сепсису не завершується стабілізацією гемодинаміки та ерадикацією інфекції.
Настанова рекомендує обмежувальну стратегію трансфузії у дорослих із сепсисом або септичним шоком. Також пропонується ранній початок ентерального харчування — протягом 72 годин.
Водночас SSC 2026 окремо акцентує увагу на довгострокових наслідках сепсису. Пацієнти, які пережили сепсис або септичний шок, можуть мати нові або посилені фізичні, когнітивні та емоційні проблеми.
Системам охорони здоров’я рекомендується забезпечувати оцінювання та спостереження щодо цих порушень після виписування, а дорослим, які пережили госпіталізацію з приводу сепсису або септичного шоку, пропонується надавати послуги подальшого спостереження після критичного стану.
Матеріали українською мовою — для щоденної практики
Доступні українські матеріали дають можливість ознайомитися з сучасним підходом Surviving Sepsis Campaign без необхідності постійно працювати з англомовним текстом.
До матеріалів входять:
Surviving Sepsis Campaign 2026
Повний український переклад міжнародних настанов із ведення сепсису та септичного шоку у дорослих. Документ охоплює 129 тверджень і рекомендацій — від раннього розпізнавання сепсису та антибіотикотерапії до довгострокового відновлення пацієнтів.
Рамка визначення часу антибіотикотерапії
Окрема інфографіка, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у виборі часу початку антимікробної терапії залежно від наявності шоку та ймовірності сепсису: негайно, оптимально протягом 1 години або, у пацієнтів із можливим сепсисом без шоку, після швидкого діагностичного оцінювання — протягом 3 годин за збереження підозри на інфекцію.
Швидкий довідник із ресусцитації та гемодинамічної підтримки у дорослих із сепсисом і септичним шоком — практичний інструмент для швидкої орієнтації в моніторингу, інфузійній терапії та вазопресорній підтримці.
Важливо пам’ятати, що українські версії позначені як неофіційні переклади, не є version of record і не схвалені ESICM або SCCM.
Сепсис 2026: що варто запам’ятати
Сучасний підхід до сепсису дедалі більше відходить від спрощених універсальних алгоритмів.
Швидкість лікування залишається критично важливою — але рішення мають ґрунтуватися на клінічному оцінюванні.
Антибіотики потрібно призначати негайно пацієнтам із септичним шоком і пацієнтам із достовірним або високоймовірним сепсисом без шоку.
Пацієнт із можливим сепсисом без шоку потребує швидкої діагностичної оцінки, а не автоматичного призначення антибіотиків без аналізу альтернативних причин.
Ресусцитація потребує постійного переоцінювання, а не механічного продовження інфузійної терапії.
Контроль джерела інфекції, раціональна антибіотикотерапія та своєчасна деескалація є такими ж важливими, як і стартове емпіричне лікування.
І, нарешті, сепсис не завершується в момент виписування з відділення інтенсивної терапії. Сучасне ведення пацієнта включає також відновлення, реабілітацію та увагу до фізичних, когнітивних і емоційних наслідків критичного стану.
Матеріали українською мовою вже доступні для ознайомлення та використання в освітніх цілях.
Leave A Comment